ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказом Христинівського ліцею від 29 серпня 2025 року № 97
ПОЛОЖЕННЯ
про запобігання та протидію насильству і жорстокому поводженню
з дітьми у Христинівському ліцеї
І. Загальні положення
1.1. Це Положення розроблено на основі Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми, затвердженої Кабінетом Міністрів України «Про затвердження Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми» від 4 червня 2025 р. № 658, та відповідно до вимог Сімейного кодексу України, Законів України “Про охорону дитинства”, “Про запобігання та протидію домашньому насильству” , «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми» та інших нормативно-правових актів.
1.2. Положення визначає єдину систему дій у Христинівському ліцеї (далі – Ліцей), спрямовану на створення безпечного середовища, вільного від будь-яких форм насильства та жорстокого поводження з дітьми.
1.3. Дія цього Положення поширюється на всіх працівників Ліцею, учнів, їхніх батьків або інших законних представників.
1.4. Усі працівники Христинівського ліцею зобов'язані ознайомитися з цим Положенням під підпис та неухильно дотримуватися його вимог у своїй діяльності.
ІІ. Мета та завдання Положення
2.1. Метою Положення є забезпечення функціонування ефективної системи запобігання та протидії насильству, створення у Ліцеї атмосфери нульової толерантності до будь-яких проявів жорстокого поводження з дітьми.
2.2. Основними завданнями Положення є:
● запровадження чіткого порядку дій працівників Ліцею, спрямованих на унеможливлення насильства;
● формування у працівників відповідального ставлення до обов'язку захищати дітей від насильства та жорстокості;
● забезпечення оперативного інформування уповноважених органів (Національна поліція, служба у справах дітей та сім'ї) про виявлені випадки насильства;
● поширення культури ненасильницької комунікації та поваги до гідності дитини.
ІІІ. Основні заходи із запобігання та протидії насильству
3.1. Превентивні заходи:
● розміщення інформаційних матеріалів (плакатів, буклетів) про види насильства, шляхи захисту та контакти служб допомоги на стендах та на офіційному веб-сайті Ліцею;
● проведення оцінки ризиків насильства в освітньому середовищі Ліцею та вжиття заходів для їх мінімізації;
● врахування ризиків насильства під час прийому на роботу працівників, зокрема проведення співбесід та перевірок відповідно до законодавства;
● заповнення форми первинного повідомлення про підозру на випадок насильства щодо дитини (Додаток 1);
● ведення обліку повідомлень про випадки насильства у Журналі реєстрації внутрішніх інцидентів (Додаток 2);
● проведення анонімних опитувань серед вихованців для моніторингу психологічного клімату в колективах (Додаток 3).
3.2. Заходи з виявлення та реагування:
● створення доступних та безпечних каналів для повідомлення про випадки насильства (скринька довіри, електронна пошта, контактний телефон відповідальної особи);
● забезпечення негайного та оперативного реагування на кожне повідомлення (заяву, скаргу) про насильство.
3.3. Заходи з навчання та підвищення обізнаності:
● організація навчальних тренінгів для педагогічних працівників із питань розпізнавання ознак насильства, методів ненасильницького спілкування та надання першої психологічної допомоги;
● проведення інформаційних занять для вихованців щодо їхніх прав, способів захисту та безпечної поведінки;
● залучення батьків до просвітницьких заходів (батьківські збори, семінари, розповсюдження інформаційних матеріалів).
IV. Повноваження та відповідальність
4.1. Директор Ліцею:
● є відповідальним за реалізацію цього Положення, затверджує його та забезпечує ознайомлення з ним усіх працівників;
● може призначити відповідальну особу за координацію роботи із запобігання та протидії насильству;
● розглядає повідомлення про випадки насильства протягом однієї доби з моменту надходження;
● у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження, невідкладно (не пізніше однієї доби) повідомляє уповноважений підрозділ Національної поліції та службу у справах дітей та сім'ї;
● організовує проведення навчальних та профілактичних заходів для дітей, батьків та працівників;
● взаємодіє з іншими суб’єктами соціальної роботи для комплексного реагування на випадки насильства.
4.2. Працівники Ліцею (педагогічні та інші) зобов'язані:
● у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною, негайно вжити заходів для припинення протиправних дій;
● за потреби надати домедичну допомогу та викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
● негайно повідомити про інцидент директора Ліцею (або відповідальну особу);
● зафіксувати випадок у первинному повідомленні;
● дотримуватися конфіденційності щодо отриманої інформації.
V. Механізм повідомлення про випадки насильства та реагування
5.1. Ліцей забезпечує функціонування різних способів отримання повідомлень про можливі випадки насильства:
● усні та письмові звернення до директора, відповідальної особи, класних керівників;
● електронні листи на офіційну пошту Ліцею;
● повідомлення через скриньку довіри (можливо анонімно).
5.2. Усі повідомлення, незалежно від форми подання, реєструються відповідальною особою або директором у Журналі реєстрації внутрішніх інцидентів.
5.3. Директор Ліцею розглядає повідомлення протягом однієї доби.
5.4. У разі підтвердження інформації про насильство, директор невідкладно, але не пізніше однієї доби, письмово повідомляє:
● уповноважений підрозділ органу Національної поліції;
● службу у справах дітей за місцем проживання/перебування дитини;
● одного з батьків або законних представників дитини (крім випадків, коли вони є ймовірними кривдниками).
VI. Вимоги до працівників та політика найму
6.1. Відповідно до статті 10 Закону України “Про охорону дитинства”, до роботи з дітьми в Ліцеї не допускаються особи, інформацію про яких внесено до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.
6.2. Під час працевлаштування кандидатів на посади, що передбачають контакт з дітьми, проводиться співбесіда, яка може включати питання ситуаційного характеру щодо реакції на прояви агресії та жорстокості з метою виявлення схильності до насильницької поведінки.
VII. Правила безпечної взаємодії з дітьми
7.1. Працівники Ліцею повинні уникати фізичного контакту з дитиною, якщо він не є необхідним для освітнього процесу (наприклад, у хореографії, уроках фізичної культури ).
7.2. Якщо фізичний контакт є необхідним, він має відбуватися коректно, за згодою дитини (якщо дозволяє вік) та, за можливості, у присутності інших осіб або в приміщенні з вільним доступом.
7.3. Неприпустимою є будь-яка поведінка працівників, що може бути розцінена як приниження, залякування, образа дитини, включно з підвищенням голосу, образливими коментарями чи покараннями.
VIII. Прикінцеві положення
8.1. Це Положення набуває чинності з моменту його затвердження наказом директора Ліцею і діє до затвердження нової редакції.
8.2. Зміни та доповнення до Положення вносяться за наказом директора Ліцею.
8.3. Контроль за виконанням цього Положення покладається на директора Христинівського Ліцею.
Додаток 1
до Положення про запобігання та протидію насильству
ТИПОВА ФОРМА
первинного повідомлення про підозру
на випадок насильства щодо дитини
________________________________________________________________
(найменування закладу
освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури і
спорту, оздоровлення та відпочинку, молодіжних центрів, дитячих та молодіжних
громадських об’єднань, інших громадських об’єднань, що є суб’єктами молодіжної
роботи,
які контактують з дітьми)
Дата події або виявлення: _____ ____________ 20____ р.
1. Інформація про дитину:
прізвище ________________________________________________________
ім’я ____________________________________________________________
по батькові (за наявності): _________________________________________
вік дитини: ______________________________________________________
соціальний статус (за потреби):
ÿ дитина з інвалідністю;
ÿ дитина-сирота;
ÿ дитина, позбавлена батьківського піклування;
ÿ інше: _________________________________________________________.
2. Інформація про особу, яка повідомляє:
прізвище ________________________________________________________
ім’я ____________________________________________________________
по батькові (за наявності): _________________________________________
найменування посади: ____________________________________________
контактний номер телефону: ______________________________________.
Опис ситуації: ____________________________________________________
(зазначити максимально докладно, що сталося, коли, де, хто був присутній)
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________.
3. Інформація про ознаки насильства/поведінку дитини:
ÿ тілесні ушкодження;
ÿ страх, уникання контакту;
ÿ розповіді про образи/тиск;
ÿ інше: _________________________________________________________.
4. Інформація про вжиті заходи (на момент заповнення):
ÿ поінформовано відповідальну особу закладу;
ÿ поінформовано батьків/інших законних представників;
ÿ поінформовано службу у справах дітей;
ÿ поінформовано уповноважений підрозділ органів Національної поліції;
ÿ інше: _________________________________________________________.
|
_____________________ |
_____________________ |
Додаток 2
до Типової програми
Додаток 2
до Положення про запобігання
та протидію насильству
ТИПОВА ФОРМА
реєстрації внутрішнього інциденту (журналу безпеки)
| Порядковий номер | Інформація про спосіб отримання повідомлення про підозру на випадок насильства щодо дитини (звернення (повідомлення): усне/письмове) |
Прізвище, ім’я дитини |
Тип ситуації* | Заходи реагування | Результат** |
Підпис відповідальної особи |
*Зазначається
факт про фізичне/психологічне насильство/булінг/спробу втечі/інше.
**Зазначається, чи поінформовано органи, надано допомогу, припинено контакт
тощо.
Додаток 3
до Положення про запобігання
та протидію насильству
ТИПОВА АНКЕТА
анонімного опитування для дітей*
1. Чи почувався (почувалася) ти в безпеці під час перебування у закладі?
ÿ так, завжди;
ÿ інколи;
ÿ ні.
2. Як до тебе ставилися дорослі?
ÿ з повагою;
ÿ байдуже;
ÿ іноді грубо або несправедливо.
3. Чи були випадки, коли хтось із працівників (закладу освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури і спорту, оздоровлення та відпочинку, молодіжних центрів, дитячих та молодіжних громадських об’єднань, інших громадських об’єднань, що є суб’єктами молодіжної роботи, які контактують з дітьми), інших залучених фахівців або дітей тебе лякав, ображав або погрожував?
ÿ так;
ÿ ні.
4. Чи знаєш ти, до кого можна звернутися за допомогою?
ÿ так;
ÿ ні.
5. Що б ти хотів (хотіла) покращити для того, щоб було безпечніше?
(відкрите поле)
________________________________________________________________
*Анкета заповнюється дітьми у доступному форматі.
ПОСІБНИК Цифрове середовище та воєнні злочини. ДітиНатисніть сюди
Про поширення інформації
щодо використання електронного
антибулінгового застосунку - Натисніть сюди
Повідомити про булінг - Натисніть сюди
Учителю на замітку «Як запобігти булінгу в учнівській спільноті»
Агресор і жертва мають приблизно однакові стартові позиції, які призвели до булінгу. Невпевненість у собі одного та бажання ствердитись за рахунок слабшого проти невпевненості в собі та відсутності можливості постояти за себе. У цій битві немає переможців, тому саме вчителі можуть першими помітити та допомогти дітям вийти із ситуації «безболісно»
- Якщо ви
помітили або запідозрили булінг, повідомте адміністрацію навчального
закладу.
- Не приховуйте
випадки булінгу в класі заради збереження репутації школи.
- Доведіть
до відома батьків дітей ситуацію з обох сторін конфлікту.
- Залучіть
психологічну службу до розв’язання проблеми.
- Не
ігноруйте прояви агресивної або провокативної поведінки учнів. Негайно
втручайтеся у конфлікт.
- Не
підтримуйте жодну сторону учасників конфлікту.
- Ретельно
аналізуйте причини виникнення булінгу. Не шукайте винного.
- Допоможіть
однокласникам потурбуватися про того, кого ображають. Будьте
неупередженими у своїх оцінках, діях і висловлюваннях.
- Говоріть
з учасниками конфлікту наодинці. Не вимагайте від них публічних пояснень
чи вибачень. Створіть умови, щоб ситуація не повторилася.
- Розкажіть
дітям, що таке насилля. Можливо, булери самі потерпають від агресії
батьків, старших братів або сестер і просто копіюють звичну модель
поведінки.
- Створіть
у класі атмосферу довірливого спілкування, шукайте спільні інтереси,
об’єднуйте дітей.
- Будьте
прикладом толерантного й виваженого ставлення до інших.
- Покажіть
дитині, що вона не наодинці з проблемами, підтримайте її й дайте
зрозуміти, що вона може розраховувати на вашу допомогу.
- Проконсультуйтеся
з соціально-психологічною службою. Не залишайте справу, як є,
сподіваючись, що ситуація сама зійде нанівець. Без допомоги фахівця не
обійтися.
ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ
Як зрозуміти, що ваша дитина піддається булінгу?
Якщо
зовнішніх проявів немає або вони неоднозначні, зверніть увагу на дев'ять
найпоширеніших ознак:
1. У дитини мало або взагалі немає друзів, з
якими вона проводить час.
2. Боїться ходити до школи або брати участь у
заходах з однолітками (гуртки, спорт).
3. Ходить до школи довгим «нелогічним» шляхом.
4. Втрачає інтерес до навчання або раптом починає
погано вчитися.
5. Приходить додому сумна, похмура, зі сльозами.
6. Постійно відмовляється йти до школи,
посилаючись на головний біль, біль у животі, погане самопочуття.
7. Має розлади сну або часті погані сни.
8. Втрачає апетит, проявляє тривожність, страждає
від низької самооцінки.
9. Якщо дитину шантажують у школі, вона може
почати просити додаткові гроші на кишенькові витрати, щоб відкупитися від
агресора.
Як батькам і школі запобігти булінгу?
Швидка та доречна реакція дорослих (батьків і вчителів) на ситуацію булінгу повертає дітям відчуття безпеки та захищеності, демонструє, що насилля не прийнятне. Саме тому, як тільки ви побачили або дізналися про булінг:
1. Негайно втручайтесь та зупиняйте насилля —
булінг не можна ігнорувати.
2. Зберігайте спокій та будьте делікатними, не
примушуйте дітей публічно говорити на важкі для них теми. Краще вести розмову
наодинці, або в малих групах.
3. Уникайте слів жертва чи агресор — це
призводить до стигматизації.
4. Не намагайтеся ставати на чийсь бік або викликати
відчуття провини до того, хто потерпає від булінгу. Так ви закріплюєте
поведінку жертви.
5. Пояснюйте, які саме дії є насиллям і чому їх
необхідно припинити.
6. Не вимагайте публічних вибачень. Це може
загострити ситуацію.
7. Допоможіть дітям зрозуміти, що таке булінг і
як протистояти йому безпечно.
8. Спілкуйтеся з дітьми. Прислухайтеся до них.
Знайте їхніх друзів, запитуйте про школу, розумійте їхні проблеми.
9. Заохочуйте дітей робити те, що вони люблять.
Інтереси і хобі можуть підвищити довіру, допомогти дітям здружитися і
попередити схильність до булінгу.
10. Показуйте приклад ставлення до інших із
добротою та повагою.
